Картини в стилі кубізм найчастіше викликають нерозуміння у мас, що не дивно. Художники, що працюють в даному стилі, мають намір розсунути рамки реальності та відтворити предметний світ, сплетений з складних геометричних фігур. Сучасний кубізм спрямований на вираження думки, почуття і бачення світу за допомогою поєднання фігур. Цей напрямок має багату історію і захоплюючу суть. Для того, щоб зрозуміти картини, намальовані в даному стилі, потрібно більше про нього дізнатися.
Картини в стилі кубізм: відмінні риси
Кубізм в мистецтві настільки примітний, що його не можна сплутати з іншим стилем. Картини в стилі кубізму мають мало спільного з реалізмом, оскільки заперечують об’ємне сприйняття навколишнього світу. Тут не діють правила світлотіні та перспективи: зображення складається з переплетення геометричних форм. Натюрморти та портрети в стилі кубізм нераціональні та роздроблені. Створюється враження, що картина – це пазл, який потрібно скласти подумки. У хід вступають прямі, чіткі лінії та гострі кути. Зображення складається з декількох площин, що заповнюють простір, іноді з затушовування контурів. Тільки так можна усвідомити ідею композиції й доторкнутися до світу переплетення фігур. Художник не намагається зобразити первісну суть предмета, а руйнує його, переносячи на полотно саму суть.
Історія і представники кубізму
Пабло Пікассо і Жорж Брак вважаються найбільш важливими діячами кубізму. “Авіньйонський дівиці” – одна з перших і основоположних картин, намальованих поєднанням незграбних ліній, відсутністю тіні й перспективи. Вона вміщує все: спокійну колірну гамму, велику кількість геометричних фігур та нереалістичність зображених жінок. На них надіті африканські маски: фахівці вважають, що даний елемент символізує виникнення нового напряму в живописі. Деякі мистецтвознавці вважають, що кубізм в живопису створив Поль Сезанн, який закликав Пабло Пікассо використовувати в своїх полотнах прості фігури, такі як куби, конуси і прямі лінії. Поль Сезанн мав на увазі використання даних фігур в якості основи композиції, а Пабло Пікассо вирішив зробити з основи головний елемент зображення. Термін “кубізм” був придуманий Луї Вокселем, який називав картини Брака “кубічними примхами”. Намальовані в стилі кубізм картини спочатку жорстоко критикувалися, оскільки цей напрям став справжнім викликом мистецтву того часу. Навколо художників, що працюють в даному напрямку, збиралася преса і маса глядачів, які перебувають в більшій мірі з критиків, ніж прихильників. Однак і в наш час знаходяться люди, готові віддати мільйони за репродукції “кубічних” картин.
“Авіньйонські дівиці”
Стадії розвитку кубізму
Мистецтвознавці виділяють три стадії розвитку художнього стилю:
- Сезанновский кубізм (1907-1909) – етап вираження геометричних фігур і їх комбінацій.
- Аналітичний кубізм (1909-1912) – роздроблення композиції на кілька складових частин. Перетин площин, знищення кордонів предметом і фоном, абсолютна абстрактність композиції.
- Синтетичний кубізм (1913-1914) – створення нових об’єктів методом перетину складових картини. Нерідко зображення вміщують в собі елементи аплікації та оздоблення, наприклад, з газетних аркушів.
Картини кубізм та їх значення в сучасному живописі
Даний напрямок двояко вплинув на сучасний живопис. З одного боку, кубізм є певним закликом до зречення від догм і реалістичності зображень. Кубізм малюнки передають емоції, форми, переплетення реального і нереального. З іншого боку, даний напрямок робить живопис примітивним і простим. Картини популярних представників даного стилю говорять про те, що сутність предмета можна передати за допомогою передачі простих форм без потреби поглиблення в реалістичність.
Кубізм: картини відомих художників
Ж. Брак “Мандоліна”
Даний натюрморт є прикладом раннього кубізму. У центрі полотна видніється Мандоліна, що складається з безлічі роздрібнених частин, намальована в похмурих відтінках.
Х. Гріс “Фантомас”
Репродукції картин Гріса прикрашають не одну квартиру завдяки екстраординарному зовнішньому вигляду, в результаті чого створюється неповторний дизайн приміщення. В даному випадку абстрактне зображення переплітається з аплікацією у вигляді вирізки з газет. Гріс став першим, хто наважився на використання яскравих кольорів в своїх полотнах.
Ф. Леже “Дама в блакитному”
В даному випадку художник не має наміру передати красу жінки, спираючись на візуальні форми, а бажає передати її внутрішній стан. Велика кількість деталей, фарб, виділення синього кольору на нейтральному фоні – все це є особливістю даного полотна. Ознайомитися ближче з творчістю Ф. Леже допоможуть фото його картин на просторах Інтернету.